Духовна досконалість у вченні Григорія Великого

У вченні Григорія Великого духовна досконалість полягає у володінні чеснотами як духовними благами. Папа виокремлює три категорії чеснот: базові чесноти, дари Святого Духа та богословські чесноти. Автор «Моралій» переконаний, що людина, яка здобула чесноти, перебуває у духовній злуці з Богом. Григорій Великий стверджує, що праведник, який перебуває в духовній єдності з Богом, певною мірою є учасником небесної дійсности, яка уприсутнюється в чеснотах. Такий стан людини папа вважає за надприродне і блаженне життя. Григорій Великий підкреслює, що в стані духовної досконалости праведник знаходиться між двома дійсностями – небесної досконалости і земної недосконалости. Такий стан людини він називає підвішеністю (suspendium).