Христологічні основи поняття diakonos у творах Климента Олександрійського

У цьому дослідженні розглянуто різні аспекти ранньохристиянського покликання диякона на основі творів Климента Олександрійського. У працях богослова дияконське покликання відображене у християнському служінні, а особливо на прикладах щоденної праці, відповідальности у спільноті, Церкві та у справі спасіння людини. Аналізуючи, як Климент використовує слово diakoneo та похідні від нього слова diakonos та diakonia, можна визначити широке семантичне поле цього поняття, а саме у значеннях: «служити», «приносити», «забезпечувати», «виконувати обов’язки», «поводитись відповідно», «працювати», «робити добрі вчинки», «прислуговувати при євхаристійній трапезі» і «реалізувати Божий намір спасіння». Залежно від контексту, слово набирає різних сенсів і відтінків. Основну увагу в цьому дослідженні буде присвячено христологічним конотаціям та ідентифікаціям, оскільки саме в них Климент сформулював свої найглибші й найскладніші нюанси поняття дияконії.