Апофатична віддаленість і катафатична всюдисущність Бога у богословській думці Юстина Мученика

Розглянуто проблему онтологічного розрізнення між Божою трансцендентністю й іманентністю в богословській думці отця Церкви, апологета ІІ ст. Юстина Мученика. Представлено головні філософські й богословські впливи на формування концептуально-поняттєвого апарату, який Юстин використовував в антиномічному підході до питання «примирення» апофатичного і катафатичного образу Бога. Проаналізовано головні характеристики цих двох вимірів природи Бога. Особливу увагу приділено аналізу катафатичного методу Юстина та його пошуку відповіді на питання, як Бог, залишаючись буттєво абсолютно віддаленим від творіння, водночас активно присутній у сотвореному Ним світі й наповнює Його. У цьому контексті проаналізовано головні поняття, які виражають як внутрібожественну іншість Бога, так і Його динамічне проникнення у світ.