Канон Нового Завіту й апокрифи у православній традиції: поміж одностайністю і різномаїттям

Розглядається важливе питання про формування новозавітного канону і про значення цього канону для життя Церкви згідно з православним богослов’ям. Зокрема, в першій частині поданий короткий огляд різних етапів формування канону. Тут проаналізовані насамперед так звані «норми канонічности», що визначали включення певної книги до списку канонічних писань або, навпаки, виключення з нього. У другій частині йдеться про зв’язок між каноном і життям Церкви та її традицією. Наостанок розглянуто два приклади, що ілюструють взаємодію між Церквою і її каноном як елементом традиції: Книгу Об’явлення та Протоєвангеліє Якова.