Важливість девтероканону для поглиблення зв’язку між християнством та юдаїзмом

Автор звертає увагу на обсяг і характер тої старозавітної літератури, яку пейоративно звуть «апокрифами», або нейтрально – «второканонічними книгами», і доводить, що історичний корпус християнських писань, збережений у найдавніших повних Бібліях зі середини IV – середини V століть, повинен послужити зміцненню того зв’язку, який завжди поєднуватиме християнство з юдаїзмом.