Православне сакраментальне богослов’я: ХХ століття і сучасність

Стаття розглядає важливіші твори з православної сакраментології ХХ ст., а також елементи православного богослов’я, котріпотенційно можна використати для розвитку сучасного мислення про Святі Таїнства. Починаючи з рефлексій Соловйова про Боголюдство та закінчуючи основною працею Андронікова про Таїнства, автор представляє широкий спектр методів і наголосів понад десятьох мислителів. Першим значущим внеском у східньохристиянську сакраментологію ХХ ст. став ідіосинкратичний твір Павла Флоренського «Філософія культу», для якого характерний яскраво філософський метод. У середині ХХ ст. Панайотіс Трембелас синтезує підручникові підходи модерної доби, а Олександр Шмеман, зі свого боку, починає динамічний екзистенціяльний поворот у мисленні на тему богослужінь і Таїнств. Однак, незважаючи на розмаїття напрямків і методів – від філософсько-ідеалістичного до більш патристичного, від квазісхоластичного до виразно екзистенціалістичного – всі автори виявляють пошану до загального уставу Святих Таїнств, оскільки він сьогодні поданий у Требниках. З іншого боку, такі питання, як, наприклад, «семиричність» Таїнств чи установлення деяких із них Христом ці автори розглядають дуже по-різному, зокрема у порівнянні з традиційною римо-католицькою сакраментологією.