Сум’яття у дослідженнях “Дідахе”: пошук перспективи на майбутнє

Автор показує, що справжній голос «Дідахе» був заглушений припущеннями про те, що цей твір скомпонований із уривків різних текстів як церковний устав. Натомість він доводить, що насправді «Дідахе» від початку й до кінця творить продуману усну цілісність, але його голос спотворило те, що цей твір тлумачили в контексті Євангелія від Матея. Коли звільнити його від Матеєвої христології та еклезіології, ми зможемо побачити в «Дідахе» образ високоорганізованої спільноти осілих християн, які притримуються Дороги життя й очікують на своє остаточне покликання в царство Боже. Нарешті, автор пробує звільнити «Дідахе» від тої високої христології, яку помилково нав’язували цьому творові деякі вчені.